забуватися — а/юся, а/єшся, недок., забу/тися, у/дуся, у/дешся, док. 1) розм. Те саме, що забувати. 2) Відсторонюватися від з навколишньої дійсності, переставати думати про те, що хвилює, непокоїть і т. ін. 3) Починати дрімати, впадати в сон. Забутися сном.… … Український тлумачний словник
забуватися — [забува/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
забуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
берегтися — ежу/ся, еже/шся; мин. ч. бері/гся, берегла/ся, берегло/ся; недок. 1) Дбати про своє здоров я, бути обачним, уважним до себе. 2) кого, чого, із спол. щоб і без додатка. Бути пильним, обережним; остерігатися. 3) Постійно триматися в пам яті, не… … Український тлумачний словник
вивітрюватися — юється, недок., ви/вітритися, иться, док. 1) Зникати від руху свіжого повітря. || перен. Стиратися в пам яті, забуватися. || перен. Зникати, втрачаючи своє значення, гостроту. 2) Повільно руйнуватися, змінюватися під дією вітру й інших… … Український тлумачний словник
забування — я, с. Дія за знач. забувати, забуватися. || Втрата зафіксованої в пам яті інформації … Український тлумачний словник
забутися — див. забуватися … Український тлумачний словник
забуття — я/, с. 1) Втрата згадки про кого , що небудь. || Неприйняття до уваги чого небудь. •• Відхо/дити в забуття/ остаточно забуватися, не згадуватися. 2) Стан того, хто повністю відсторонився від щоденних турбот, думок, переживань і т. ін. 3) Стан… … Український тлумачний словник
загладжуватися — ується, недок., загла/дитися, иться, док. 1) Ставати гладким, рівним; вирівнюватися, розправлятися. 2) перен. Ставати маловідчутним; забуватися, минатися. 3) тільки недок. Пас. до загладжувати … Український тлумачний словник
задавнюватися — юється, недок., зада/внитися, иться, док., розм. Переходити в давність, застарівати; забуватися … Український тлумачний словник